На дачі у нас постійно крали картоплю з грядок. Нам набридло і ми встановили вовчі пастки. Хто не знає, вовчі пастки це коли риєш невелику ямку, близько пів-коліно, ставиш внизу ямки дошку з цвяхами з вістрями вгору.

Так ось, потім з’ясувалося, що крали сусіди(як несподівано), потрапили в пастку син і мати.

Коли прийшла швидка і міліція, вони сказали мовляв ми на них напали і все-таке. Але дільничний відразу все зрозумів. Відбулися лише переляком, оскільки у нас не було часу на сильні розгляду. Як з’ясувалося, даремно.

Син сусідки вирішивши нас покарати, вирішили пограбувати нашу дачу з одним. Але їх відразу наші по гарячих слідах і дали за 1,5 року.

Підсумок: один сина сусідки помер від туберкульозу у в’язниці, а син посварився зі співкамерниками і вони йому сильно пошкодили ногу, що в результаті його ампутували. Коли той вийшов, мам загиблого від хвороби і сусідка стали нас в усьому звинувачувати, типова реакція яжамтерей.

Але сильно здивувало що дачне спільнота постала за них, мовляв молодих хлопців ви погубили, подумаєш картопля і дача, життя важливіше. Дачу мерщій продали і поїхали. Мораль? А хуй його знає яка мораль тут. Але я ні про що не шкодую, ні сина сусідки ні його друга.